# Історія проєкту Журнал того, **що і чому** змінювалося. Дати до 21 серпня відновлені з документів і часу файлів — репозиторію тоді ще не було, git-історія починається пізніше. Супутні документи: поточний стан — `STATE.md`, відкладені питання — `BACKLOG.md`, метод роботи — `.claude/agents/lesson-localizer.md`, розгортання — `DEPLOY.md`. --- ## 14 вересня 2026 — три правки замовника і лічильник, що рахував від сторінки **Що знайшлося до правок.** STATE казав, що серія A12 лежить у панелі як `v30`/`v47`/`v03`/`v03`. На сервері ж 12 вересня Редактор застосувала правки з панелі в рівнях 1–4, і Level1 став `v02`, Level2 — `v19`. `apply_edits._next_stem` брав стем відкритої сторінки плюс один, а Редактор натиснула на старій сторінці `v01`. `--archive` прибрав `v30` у backup, нитки з моїми відповідями лишилися під `v30`, панель на `v02` їх не бачила. Восьмий випадок того самого роду, і вказівкою цього разу була адреса в браузері. Тепер номер — більший за всі відомі: тека інтерактиву, `backup/`, покажчик сторінок. **Правки.** «L 3 A12» на стор. 8 Level3 — блок копірайту просто не був перекладений, перебрендування зрізало англійський рядок; додано, як в інших рівнях. Сіра емблема — не сіра: у файлі лише білі пікселі, а сірість давало зменшення тонких штрихів до 34 pt. Замість «замінити сірий на білий» штрихи потовщено на 2 px у `brand.py`; 3 px уже злипали літери. Руки Ангола на стор. 2 Level0: в оригіналі «з'єднай крапки» рук не має, Редактор обвела їх областями, дитина не бачила їх до кліку. Крапки по контуру тепер малює `artdots.py` в екранній збірці, читаючи набір областей буклета, а не копію координат: якщо Редактор поправить руки, крапки підуть за ними; якщо перейменує — збірка зупиниться і скаже. **Оберт.** П'ять рівнів через `apply_edits.py` на маку, по 18–40 с кожен; поля збіглися з попередньою збіркою до одиниці. Рівні 1–4 викладено в панель без перезапуску контейнера: у ту саму годину Редактор працювала над стор. 2 Level0, і її набір уже відрізнявся від мого. Рівень 0 і перезапуск відкладено до її виходу — перше правило: злиття, а не заміна. ## 8 вересня 2026, вечір — Level1_A12 перекладено, детектор побачив рівень 1 **Переклад.** `tr_Level1_A12.py` — ті самі чотири історії, що в Level2_A12, формулювання, які збігаються, взято звідти дослівно. Рівень 1 верстається по рядку на блок, тож перенос — ручний, а праві межі задані явно: на стор. 1 і 3 історія стоїть у вузькій колонці поруч із малюнком, і типова межа 508 pt пустила б текст під нього. Мовозалежне: `John.` по крапках → `Іван.`; вірш Луки 1:37 у два рядки по 40 pt (48 не вкладаються), суцільним — «неможливої»; пропуски з першою літерою переставлено під українські довжини (ІСУС, СИН БОЖИЙ, НАЗАРЕТ, ВІФЛЕЄМ, «Місця немає!»). Одна помилка першої збірки: два рядки «Доповни напис…» ліг у ОДИН блок, а другий блок лишився англійським — у шаблоні це два однорядкові блоки. `qa.py` навчено приймати в `GROW_OK` і зростання вліво: напис, центрований у рамці, а не на англійському якорі, — рішення, а не дефект. **Детектор не бачив завдань рівня 1 взагалі.** Інвентаризація трималася за маркер `Q:`, якого в рівнях 0–1 немає: Level1_A1 в інтерактиві так і пішов — 81 віджет без жодного завдання, без чекбоксів «виконано», без варіантів. Тепер голова завдання — рядок фірмового кольору цілком, від лівого краю колонки або з дієсловом зі словника (§3.3, п. 12). Ще двоє правил з того ж буклета: інструкція-підпис під віршем (п. 13) і кілька рядів рамок з варіантами (п. 14). «Напиши ТАК або НІ» — `bool` зі списком ТАК/НІ. Результат: 98 полів замість 44, усі під своїми завданнями. Перевірено на Level2–4_A12 — ті самі поля, крім трьох рамок ТАК/НІ в Level2_A12, які стали списками. **9 вересня, ранок — два інструменти для Редактора.** На стор. 2 діти на папері малюють у фігурах, а на екрані мають писати. Раніше таке місце оголошував розробник (`EXTRA_FIELDS`); тепер у панелі є кнопка «Текстове поле»: пунктирний прямокутник із вісьмома маркерами, який Редактор ставить, пересуває й тягне сам. Поле лежить у тому самому наборі, що й області (`fields`), і накладає його той самий `art_apply.py` — набір без областей, лише з полями, теж годиться. Друге: інструкцію «Намалюй…» треба замінити на «Запиши…» лише в інтерактиві. Доти позначити це Редактор не міг — правка йшла і в друк. Тепер у режимі «Текст» є позначка «тільки для інтерактиву»: правка лягає в екранний накладний файл, друк лишається, а після перезбірки блок показується довгим штрихом, як блоки `SCREEN_TEXT`. Перевірено в локальній панелі й через `art_apply` на Level1_A12: два поля, повторне накладання не подвоює. ## 10 вересня 2026 — Level0_A12, останній буклет серії A12 Чотири сторінки, майже без тексту. Переклад дослівно узгоджено з рівнями 1–2 там, де речення збігаються; блоки «Adult Guidance» стали «Для дорослого». Мовозалежне одне: «His name is / John.» на сувої → «Його ім'я / Іван.» по крапках. Дві дрібниці збірки: інструкція «З'єднай крапки…» на стор. 3 наїжджала на сувій — скорочено до «З'єднай крапки. Що написав Захарій?»; таблиця балів у рівні 0 стоїть на 2.9 pt нижче, і «Додаткові бали» малюються зі зсувом. Детектор на рівні 0 дав дві хиби, обидві виправлено правилами: блок «Для дорослого» (8 pt, фірмовим кольором) ставав завданням — тепер дрібний кольоровий текст інструкцією не вважається; петля дороги на карті ставала «рамкою відповіді» — у завданнях «проведи лінію / намалюй» без пропусків рамки полів не дістають. На Level1–4_A12 поля не змінилися. Заразом за день у панелі: «Текстове поле» і «тільки для інтерактиву» для Редактора, автозбереження кожні 30 с, рожева/зелена «Зберегти», чернетка в браузері, ім'я набору тепер жорстко від буклета й сторінки (полів «файл областей» і «завдання» більше немає), превʼю «показати розмальовку» показує й залиті рамки. Чекбокс «виконано» прибрано назавжди; «розфарбуй» з рамками дає заливку замість овалу. Стор. 5 Level1_A12 в інтерактиві дістала гостей із малюнків програми (`cut_figures.py`). --- **Правка «Обведи» → «Розфарбуй» зникла після «Застосувати правки».** Дві причини, і обидві — вказівки. Перша: панель після застосування перечитувала сторінки СТАРОГО стема, хоч перезбірка дає новий номер; `api_apply` тепер віддає новий стем, і панель переходить на нього, як після «Перезібрати PDF». Друга, гірша: у контейнері `apply_edits` клав інтерактив у `data/lessons/uk/interactive` — шар контейнера, не том. PDF зникав з наступною перезбіркою образу, а `art_apply` тієї теки й не переглядав, тож «Перезібрати PDF» брало за базу стару версію з `forms/` без правки. Тепер на сервері інтерактив і друк збираються в `forms/` (том), теки береться з `lessons.py`, а номер версії наскрізний по всіх теках. Побічно: у `forms/` Level3_A12 і Level4_A12 досі лежать v01 без частини правок Редактора — їх треба перезібрати повним обертом. **Чекбокса «виконано» більше немає.** Рішення замовника, узгоджене з Редактором: кожне завдання матиме справжній інтерактив — області розмальовки або текстове поле, які Редактор ставить сама. Детектор заглушку не ставить, а завдання без полів називає в звіті як роботу для Редактора. Скасовує рішення від 3 вересня. У наявних PDF квадратики зникнуть при наступній перезбірці з панелі; на Level1_A12 полів стало 89 замість 98, на Level2–4 нічого не змінилося. **Викладено в панель, і одразу знайшлася восьма помилка того ж роду.** На стор. 1 Level1_A12 панель відкрила області Редактора з Level2_A12: набори названі за сторінкою (`regions_p01_…`), а буклетів у панелі кілька. Гірше, що «одна сторінка — один набір» відклало б чужий набір у `.old-` при першому ж збереженні, а `regions_p03_q1_auto.json` збігся б у двох буклетах. Тепер покажчик віддає буклет набору (поле `pdf` без версії), панель показує лише свої, відкладання чіпає лише свої, а нові файли від розпізнавання містять ім'я буклета. Фільтр довелося переносити з читання покажчика на показ списку: покажчик читається раніше, ніж панель дізнається стем сторінки. Перевірено в браузері з обох боків. --- ## 8 вересня 2026 — розмальовка ілюстрацій стала робочим інструментом День почався з двох правок у буклеті, а закінчився тим, що Редактор розмалювала п'ять сторінок сама, без розробника. Дорогою знайшлося вісім помилок, і сім із них — одного роду. **Level2_A12.** Чекбокс «виконано» знято із завдання, яке стало розмальовкою, і не вручну, а правилом: завдання, для якого Редактор обвела області, — виконуване. Детектор дізнається про це з наборів у панелі (`_declared_art`), бо сам їх не бачить: області накладаються ПІСЛЯ нього. Заразом контрольна перевірка §3.7.2 навчена не кричати «БЕЗ ПОЛІВ» на завдання-розмальовку. **Кнопка «Розпізнати області» дійшла до кінця.** Раніше вона робила PDF під новим номером — і на цьому все: сторінки панелі, покажчик тексту й нитки лишалися при старому імені, тож Редактор своєї роботи не бачила. Тринадцять натискань поспіль не дійшли нікуди. Тепер сервер сам перемальовує сторінки, переносить покажчик і нитки, а панель переходить на нову версію й переписує адресу. **Своя палітра замість системної.** `input type=color` закривається за першим дотиком і одразу застосовує колір; Редактор просила водити по полю, бачити обране й застосовувати кнопкою. Зробив вікно: поле-спектр (відтінок × насиченість), планка світлості, зразок у лівому нижньому куті, HEX, «Скасувати» і «Застосувати». Поділ величин довелося переставити двічі: спершу планка міняла насиченість — для світлих кольорів вона виглядала порожньою; потім поле темніло разом із планкою — під пальцем пливла вся палітра. Сталий набір із десяти кольорів прибрано: тепер кнопка вибору перша, за нею «змійкою» кольори, які Редактор уже брала. **Сім помилок одного роду: мовчазне використання застарілої вказівки.** * відповіді Редактора в нитці сервер відкидав (запобіжник проти протилежної біди виявився надто грубим); * набране в полі не рахувалося незбереженим, і ↻ стирав його — причому я ж сам радив натиснути ↻; * `artseg` перезаписував файл областей цілком: розпізнала Єлисавету — Захарія не стало; розпізнала храм — не стало Єлисавети; * `fields_build --archive` завжди давав `_v01`, бо архів щойно спорожнив теку; * набір областей указував на конкретну версію PDF, і перезбірка мовчки брала стару базу; * прибирання областей за точним префіксом не бачило порції, накладеної колись під іншим номером завдання: на стор. 1 назбиралося 42 області замість 22; * два набори на одну сторінку (від перейменування завдання) — і при перезбірці безіменна заготовка затирала тринадцять названих і розфарбованих областей ангола. Цю втрату спричинила моя ж зміна, зроблена того самого дня. Спільне правило записане в скіл: **там, де людина працює накопичувально, запис має бути злиттям, а не заміною; а якщо в системі є вказівка на щось версійоване — питай, хто її оновлює.** **Восьма — не з цього роду, і найповчальніша.** Вікно кольору показувало саму палітру без кнопок. Кеш ні до чого: у стилях панелі жило правило `canvas{position:absolute;inset:0}` для полотна СТОРІНКИ, і воно зачепило поле палітри — те вийшло з потоку й накрило собою кнопки. У розмітці все було на місці, сервер віддавав правильний файл. Знайшлося за хвилину, щойно я відкрив панель у браузері й подивився на обчислені стилі замість вихідного коду. Двічі до того я шукав причину не там. **Підсумок дня.** Редактор обробила п'ять сторінок: 22 + 26 + 9 + 13 + 17 областей, усі названі, кольори свої. `Level2_A12_UA_v35` у панелі. --- ## 7 вересня 2026, вечір — розмальовка: від одного кольору до інструмента День почався з коректури Level2_A12, а закінчився новим шматком конвеєра. Три зауваження Редактора закриті (порожній рядок між підказками й «Божий», «жодної» у вірші по крапках, «здивовані» замість «вражені»), але цікаве почалося після них. **«Розфарбуй» було не розмальовкою, а підсвіткою.** Механіка працювала — кожна літера окреме поле, — але колір був один на завдання. Дитина тицяла двадцять разів і бачила рівний жовтий прямокутник із літер. Тепер колір на кожну літеру, і рахується він за золотим перетином: крок 0.618 кола ніколи не повторюється (для вірша з 36 літер усі 36 кольорів різні) і розводить сусідів якнайдалі. Послідовний обхід кола дав би градієнт, а не розмальовку. **Редактор не бачила цих кольорів** — і справедливо про це сказала: панель рендерить сторінку з вимкненими полями, інакше показувала б заповнений буклет. Тепер поруч лежить друга картинка з увімкненими літерами, а в навігації є кнопка «показати розмальовку». **Далі виявилося, що малюнки не оброблені взагалі.** Механізм клікабельних областей був готовий іще з першого буклета, але області там обводив Редактор руками — 30–40 хвилин на малюнок. Порахував обсяг: **317 завдань «розфарбуй малюнок»** у програмі, 237 із них на рівнях 0 і 1. Ручним обведенням це 160–210 годин. **Замовник запропонував інструмент: людина позначає місце, агент обробляє.** Ідея слушна, і до неї додалася друга — рахувати, скільки пікселів бракує до замикання контуру. Інстинкт вірний, реалізація інша: контурів як шляхів у цій графіці немає (кожна лінія — тонкий залитий багатокутник), тож розриви замикаються морфологічно — лінії розширюємо, ділимо площину, повертаємо мітки назад. Проба на чотирьох ілюстраціях: **99–100 % покриття**, 9–26 областей, менше секунди на малюнок. Ручне обведення першого буклета дало 97 % при 35 областях. Ланцюг перевірено наскрізь: рамка → 17 областей → 324 віджети → дитина тицяє, малюнок фарбується, штрихи цілі, швів немає. **Чотири помилки за день, і всі одного роду — «написано одне, працює інше».** * сервер панелі мовчки викидав відповіді Редактора з нитки. Запобіжник ставили проти протилежної біди («не затирати відповіді розробника») і зробили надто грубим; * набране в полі не рахувалося незбереженим, тож ↻ стирав його без попередження — і я ж сам радив натиснути ↻. Редактор двічі втратила написане; * дві функції `gotoPage`, друга перекривала першу, і області з однієї сторінки малювалися на всіх. Коментар при другій обіцяв рівно те, чого вона не робила; * `fields_build --archive` завжди давав `_v01`, бо архів щойно спорожнив теку. Збігалося з дійсністю випадково, доки стем не став `_v02`. Спільне в них одне: правило жило в голові або в коментарі, а не в коді. Три з чотирьох знайшла Редактор, а не перевірки. --- ## 7 вересня 2026, друга половина дня — Level2_A12: «ясла» не влізли в шість запитань Третій буклет зимової розсилки, перший на рівні 2. Той самий матеріал, що й у Level3_A12, але для молодших: більший кегль, менше тексту, більше малюнків. Головоломок чотири, і жодна не пережила перекладу. **Сітка-акростих не складається, і винна довжина українського слова.** На стор. 8 шість запитань перетинає надруковане `MANGER` — по літері на відповідь. Українською ясла — це `ЯСЛА`, чотири літери на шість запитань. Різати запитання не можна: з ними поїдуть бали `/12`, а бали — облік учителя. Тож змінили не запитання, а **ключове слово**: `РІЗДВО`. Кожна літера є у своїй відповіді (`МаРія`, `галІлея`, `наЗарет`, `заїзД`, `Віфлеєм`, `йОсип`), а для грудневої розсилки слово доречніше за «ясла». **Кросворду довелося відпустити напрямки.** В оригіналі два слова вниз, два впоперек. Але в `ГАВРИЇЛ` немає ні `І` (там `Ї`), ні `С` — тобто `ІСУС` не чіпляється до жодного горизонтального слова, і зв'язної сітки при закріплених напрямках не існує взагалі. Підказки в макеті йшли суцільним списком без заголовків, тож перестановка нічого не зламала; заголовки «По вертикалі / По горизонталі» додано за правилом від 3 вересня. **Акростих `ІВАН` — уперше всі малюнки з перевірним джерелом.** `JOHN` — це jug, owl, hat, nail; українською жодне не годиться. Взяли індика, відро, ананас і ножиці, усі з Openclipart під CC0. Попередні три малюнки (ілюмінатор, екскаватор, умивальник) прийшли знімками екрана, і їхня ліцензія досі відкрите питання до друку — тут його вже немає. Перший індик був контурний, з розпущеним хвостом, і на 42 pt читався як голуб або павич. Замінено на кольорового з борідкою: правило «як назве цей предмет дитина, не знаючи відповіді» коштувало вже трьох малюнків, і дешевше перевірити його очима, ніж вислухати від Редактора. **Три знахідки в конвеєрі, всі — «код бачив лише один із двох випадків».** * `framed_options()` шукала варіанти тільки в РЯД. Три однакові рамки одна під одною («розфарбуй правильне закінчення речення») падали в чекбокс «виконано». Тепер групування йде і за колонкою; * рамка всередині сувою ставала текстовим полем — порожній жовтий прямокутник посеред малюнка. Правило: якщо завдання вже має пропуски, а рамка жодного з них не містить, це малюнок, а не місце відповіді; * `quotes_check.py` порівнював регістр. Напис «"Почута молитва твоя."» відкриває речення з великої літери, а в Огієнка воно стоїть посеред вірша («...бо почута молитва твоя») — перевірка сварилася на верстку. Ані Level3_A12, ані Level4_A12 від цих змін не зрушили: 233 і 186 полів, як були. **Пунктирний вірш на екрані став заливкою літер.** «З'єднай крапки» тапом не зробиш, зате обведення (`render_mode = 1`) детектор бачить як контурні літери й дає завдання `paint`: дитина проводить пальцем по кожній літері. Суть та сама, тож інструкцію на екрані переписано через `SCREEN_TEXT`. **Що лишилося неоднозначним.** Три квадратики «постав галочку або хрестик» на стор. 2 в інтерактиві стали трьома незалежними чекбоксами — так велить правило замовника про окремі квадрати. Але хрестика чекбокс не дає: позначене = правильне, порожнє = неправильне або не зроблене. Розрізнити їх на екрані нічим. Символи `✓` і `✗` є лише в Arial Unicode, а шрифт полів форми — Helvetica, тож списком вибору цього теж не обійти. Питання до Редактора. Друк `Level2_A12_UA_v04.pdf` (`qa.py` — самі `GROW`, усі оголошені), інтерактив `Level2_A12_UA_v02.pdf` — 231 поле, круговий тест 222/222, чекбокс «виконано» один (намалюй і розфарбуй). --- ## 3 вересня 2026 — Level3_A12: буклет, зроблений із головоломок Панель уранці перебудовано на плаваючі вікна, далі — другий буклет зимової розсилки. Він виявився втричі важчим за Level4: **шість мовозалежних головоломок замість двох**. **П'ять перебудовано, і жодну не можна було просто перекласти.** Кросворд (сім слів), філворд 9×8, анаграма «Господь із тобою», переставляння слів Луки 2: 14 і драбинка «Анна». Скрізь причина та сама: довжини слів інші, тож перетини не сходяться — стару сітку закриваємо й складаємо нову. **Драбинка змусила написати окремий укладач.** Загальний відмовлявся її класти, і слушно: він не ставить два горизонтальні слова на сусідні рядки, бо в кросворді це дало б паразитні вертикальні пари. Але драбинка саме на цьому й побудована — чотири слова одне під одним, прошиті вертикальним. У Level3_A1 це не спливло випадково: там вертикальне слово мало десять літер, і горизонтальні розійшлися по рядках самі. Третє слово драбинки довелося переклюсувати. Англійське `thanked` українською «славила», а в ньому немає «Н», якою чіпляється «Анна». Питання взяте з того самого вірша 38, але про «визволення». **Огієнко перейменував двох.** `Захарія` в нього `Захарій`, `ангел` — `Ангол`, а Симеон із Луки 2 — **`Семен`** (вірш 25: «йому ймення Семен»). Останнє замовник підтвердив окремо: дитина має знайти в тексті те саме слово, яке шукає. Це ж слово задає й акростих на стор. 7. **Тиха втрата, яку впіймало порівняння з оригіналом.** Варіанти вибору («царем / фарисеєм / рибалкою / священиком») були розставлені координатами — і чотири завдання впали в чекбокс «виконано». Детектор ріже такий рядок або по окремих спанах, або по прогалинах у кілька пробілів; координатна розстановка зливає все в один суцільний спан. Виявилося це не з вигляду сторінки — вона бездоганна, — а з того, що **той самий детектор на англійському оригіналі дає там нормальні поля**. Тобто втрату вніс саме переклад. Правило: коли завдання падає в «виконано», спершу прогнати детектор по оригіналу — це відрізняє ваду конвеєра від вади перекладу. Після виправлення чекбоксів «виконано» лишилося п'ять замість дев'яти, і сторінка 1 працює краще за оригінал, де це завдання теж провалювалося. Друк `_v10` — `qa.py` 0 зауважень, обидві цитати збігаються з Огієнком. Інтерактив — 232 поля, круговий тест 218/218. **Відкрито: акростихи з малюнків.** Замовник вирішив не міняти механіку, а підібрати нові зображення — рішення діє й на Level2_A12. Виявилося, що дешевше, ніж здавалося: оригінал сам повторює малюнок (змія двічі), тож повтори дозволені. «ІСУС» — індик, сонце, удав (наявна змія), сонце; «СЕМЕН» — сова, ескімо, місяць, ескімо, ножиці (перші чотири вже є в PDF). Нових зображень треба три. В обох випадках клітинок на одну більше, ніж літер, — зайву доведеться закрити. ## 3 вересня 2026 — день, коли Редактор став співавтором конвеєра Level3_A12 пройдено наскрізь, але головне за день — не буклет. **Дев'ять із зауважень Редактора виявилися не помилками перекладу, а прогалинами конвеєра**, і кожне з них полагоджено правилом, а не латкою в уроці. **Панель уранці перебудовано на плаваючі вікна.** Одна висока колонка не лізла в планшет: список областей, поля коректури й довідка билися за ту саму висоту. Тепер це чотири вікна за зразком палітр Photoshop; кожне тягнеться за планку й згортається в неї ж. Панель масштабу прибрано — за півтора місяця нею не скористалися жодного разу. **Level3_A12 виявився втричі важчим за Level4:** шість мовозалежних головоломок замість двох. Кросворд, філворд 9×8, анаграма, переставляння слів, драбинка «Анна» — усе перебудовано під українські довжини. Драбинці знадобився власний укладач: загальний не ставить горизонтальні слова на сусідні рядки, бо в кросворді це дало б паразитні вертикальні пари, а драбинка саме на цьому й побудована. **Огієнко перейменував двох:** `Захарія` → `Захарій`, `ангел` → `Ангол`, а Симеон із Луки 2 — **`Семен`**. Останнє замовник підтвердив окремо: дитина має знайти в тексті те саме слово, яке шукає. ### Що зламалося тихо — і чому це головне Сім дефектів за день **не бачила жодна перевірка**, їх знайшов Редактор очима. Це й є висновок дня: `qa.py` стереже геометрію друкованої сторінки й сліпий там, де вона бездоганна. * **Напис «ЗОЛОТИЙ ВІРШ:» виїжджав за бокс** на порожній папір. Накладання ні на що немає, права межа далеко — усі перевірки мовчали. Додано клас `BOX`: блок, який сидів у намальованій рамці, має там і лишитися. Новий клас одразу знайшов той самий дефект у Level2_A1, учетверо гірший. * **Звірка цитат читала файл перекладу, а не надруковане.** Правки Редактора лягають поверх — і саме через них цитата може змінитися. Тобто перевірка мовчала рівно в тому випадку, заради якого існує. Спливло, коли Редактор виправив «жадної» на «жодної» в Луки 1:37 (це слово Огієнка) і правку прийняли без звуку. * **Панель стирала нитки відповідей.** Вона зберігає документ цілком — рішення від 1 вересня, ухвалене до появи ниток. Редактор відкривав сторінку до моєї відповіді, зберігав після — і відповідь зникала мовчки. Так загубилися дві. * **Правки на блоки з лівим якорем не застосовувалися.** У панелі текст новий, на сторінці старий. Причина: `x` третім елементом сегмента означає «координату пораховано з ширини тексту», і такі рядки `edits.py` навмисно не чіпає. Але тут це був звичайний лівий якір — перенесено в опцію рядка. * **Фантомні поля з нізвідки.** Стару сітку кросворда закривають дві білі смуги (суцільною одна бути не може — заважає персонаж), і шов між ними пройшов рівно по ряду клітинок. Жодна не лежала цілком в одній смузі, хоча разом вони закривали її повністю. Перевірка z-order шукала входження в ОДИН прямокутник — тепер рахує покриття сукупністю. * **Біла смуга зрізала низ літер** рядка над нею. Виправляється підйомом блока, а не звуженням смуги. * **Невидимі криві фігури** всередині рамки змусили детектор вважати її ілюстрацією — і порожня таблиця на три рядки лишилася без полів. ### Чекбокс «виконано»: з дев'яти до нуля Уранці буклет мав дев'ять завдань, які не стали полями. Редактор двічі спитав, що це за квадратик, і запропонував прибрати його зовсім. Ми обговорили й лишили — це єдиний слід таких завдань в інтерактиві, дитина має чим відзвітувати, — але тепер він **пояснює себе підказкою**. А потім з'ясувалося, що прибирати його треба інакше: **вісім із дев'яти завдань виявилися робочими** після виправлень у детекторі. Однослівні мітки («Кесар □»), варіанти в хмаринках замість рамок, нумерація стовпчиком замість ряду, і нарешті «проведи лінію» — його замінили списками вибору. Наприкінці дня чекбоксів **жодного**, і в скілі записано межу: чекбокс — це остання лінія, а не відмовка; більше двох у буклеті означає, що щось не розпізналося. ### Дві версії тексту — і чим за них платимо «Проведи лінію» на екрані звучить безглуздо. Спершу переписали інструкцію один раз для обох носіїв, свідомо відмовившись від розділення: панель показує інтерактив, тож Редактор вичитував би екранну версію, а друкована розходилася б тихо. Редактор погодився платити цю ціну за умови, що бачитиме друковану версію — і запропонував недрукований символ у PDF. Зробили **не в PDF, а в панелі**: символ у файлі покладався б на те, що друкарня його не надрукує, а це ризик, який нікуди не подінеться. Тепер урок оголошує `SCREEN_TEXT`, з нього збирається окремий PDF, а панель показує обидва тексти й фарбує такий блок довгим штрихом. Обидва **редаговані**, і кожен має свій накладний файл: правка екранного тексту, потрапивши в друкований файл, мовчки замінила б те, що йде в друкарню. ### Малюнки Акростихи з малюнків не переносяться: літери задані назвами предметів. Замовник вирішив міняти зображення, а не механіку. Виявилося дешевше, ніж здавалося — оригінал сам повторює малюнок, тож із наявних у PDF склалося майже все. Урок, вартий запам'ятовування: **назва предмета має бути єдиною очевидною**. «Ескімо» провалилося — і Редактор, і замовник назвали його «морозивом», тобто «М», і акростих не складався. Перевірка проста: спитати себе, як назве цей предмет дитина, не знаючи відповіді. Той самий ризик лишається в «ілюмінатора»: хтось скаже «вікно». Друк `Level3_A12_UA_v37.pdf` — `qa.py` 0 зауважень, цитати збігаються. Інтерактив — 247 полів, круговий тест 234/234, чекбоксів «виконано» жодного. ## 2 вересня 2026 — коректура стала самостійною День пішов не на буклети, а на те, щоб **правка Редактора доїжджала до PDF без розробника**. До ранку 1 вересня її треба було переносити руками в файл перекладу; на вечір 2 вересня Редактор натискає кнопку в панелі й за 11 секунд бачить виправлену сторінку. **Крок 1 — коректура переїхала в саму панель.** Спершу вона була окремою сторінкою, і це виявилося хибним: Редактор працює на планшеті стилусом, а перехід на інший документ губить масштаб, положення аркуша й контекст завдання, до якого текст належить. Тепер це другий режим тієї самої панелі — перемикач **Області / Текст**. Текст не розпізнається з картинки: покажчик збирається з `layout.json`, `template.json` і файлу перекладу, тож координати точні до пункта, а текст — саме той, що надрукований. У поле правки **підставляється сам текст блока**: виділяти й копіювати стилусом незручно, і за це заплатили б на кожній правці. **Крок 2 — правка накладається як дані.** `edits.py` підставляє новий текст у наявну специфікацію, лишаючи стилі, координати й розбивку на сегменти. Модель у цьому обороті не бере участі взагалі. Береться лише те, де підстановка однозначна; решта лишається розробникові **з написаною причиною** — і ця межа проведена не з обережності: рядок, центрований вручну, має координату, пораховану по ширині старого тексту, тож тиха підстановка зсунула б напис, а геометричний контроль такого зсуву не ловить. **Найдорожча помилка дня — правки були тимчасовими.** Оберт накладав їх на одну збірку й очищав файл зауважень. Тобто будь-яка наступна перезбірка — з будь-якої причини — **мовчки відкочувала все, що Редактор виправив**: у тому конкретному PDF правка була, у джерелі її не було ніколи. За день так загубилося п'ять правок; відновилися вони лише тому, що перенесені зауваження складалися в `editor/applied/`. Тепер застосоване лягає в постійний `editor/edits_<буклет>.json` і накладається при **кожній** збірці — файл перекладу лишається тим, що написав розробник, а виправлене Редактором лежить окремо, видно в git і переглядається. Латка з першого разу не спрацювала, і знайшов це Редактор: постійний файл поповнювався **після** збірки, а покажчик тексту читав його **до** — панель показувала старий текст поруч зі свіжою картинкою. Порядок виправлено, додано відкат: якщо якийсь крок оберту впав, постійний файл повертається до попереднього стану, інакше невдала правка осіла б у ньому назавжди. **Зауваження стало розмовою.** Доти воно було однобічним: Редактор писав, а відповідь ішла в обхід — через замовника; три питання за один день коштували трьох обертів через посередника. Тепер це нитка (`ua_build/reply.py`), і відповідь лягає поруч із зауваженням. Заразом розділено два поля: **правка тексту** йде в урок, **зауваження** — ніколи. Доти поле було одне, і зауваження, написане в нього, для однорядкового блока проходило як звичайна правка, тобто друкувалося в буклеті замість тексту. Геометричний контроль такого не ловить: текст як текст. **Огієнко замість Турконяка на весь проєкт** — рішення замовника після першої ж правки Редактора. Разом із ним з'явилася машинна звірка: `quotes_check.py` бере оголошені уроком цитати й порівнює з текстом дослівно, прощаючи лапки, розриви рядків і тире, але не жодного слова. Це те саме для тексту, чим `qa.py` є для геометрії — і саме воно дозволяє пускати правку цитати в автоматичний оберт: виправити її Редактор може, але тільки на правильну. **Оцифровані джерела Огієнка брехали, і це доведено, а не відчуто.** Три незалежні сайти дають у Матвія 1:21 «даси Йому **йменна** Ісус». Підрахунок по всьому корпусу: «ймення» — 337 разів, «йменна» — двічі. Помилка оцифрування зафіксована в таблиці `ERRATA` разом із доказом. **Глосарій:** «Учитель» → «Вчитель», «ключовий вірш» → «золотий вірш», «Біблійне читання» → «біблійний текст», `journey` → «подорож», а не «дорога». Останнє знайшов Редактор — і не просто вибрав краще слово, а **відновив оригінал**: автор скрізь пише `journey`, переклад це стер до «дороги». Пошук по таких замінах ведеться **за коренем, а не за фразою**: «ключовий вірш» не знаходить «ключового вірша» і «Ключові вірші». Кожне місце перевіряється окремо — «дорогу до дерева життя» в Буття 3:24 чіпати не можна. **Сітку слів на стор. 2 перебудовано**: під Огієнком дві відповіді з семи змінили довжину. **Підсумок роботи Редактора за день:** чотири сторінки з восьми, сім правок лягли автоматично, решту зауважень (перебудова сітки, вибір терміна) переніс розробник. Співвідношення приблизно **дві третини автоматично** — саме те, заради чого будувався оберт. Проміжні файли: друк `Level4_A12_UA_v27.pdf`, інтерактив `Level4_A12_UA_v01.pdf` (181 поле). Обидва контролі чисті. ## 1 вересня 2026 — Level4_A12 наскрізь Перший буклет зимової розсилки пройдено від англійського оригіналу до інтерактиву: друк `_UA_v10` (геометричний контроль чистий), інтерактив `_UA_v01` — 163 поля, круговий тест 160/160, жодного чекбокса «виконано». **Акростих уперше лишився акростихом.** Англійське TREASURES українською не збирається: перші літери задані самими відповідями, і жодне осмислене слово в них не лягає. Спрацював зворотний хід — **спершу слово, потім підказки під нього**: `ПОДАРУНОК` теж із дев'яти літер (бали `/9` ті самі), теж по темі («Дари мудреців»), усі дев'ять відповідей із Матвія 2. Доти акростихи двічі замінювали письмовим завданням. Але головне за день — не буклет, а шість дірок у конвеєрі, які він показав. Найдорожча: **`qa.py` весь час перевіряв не той документ** — шаблон, джерело й зібраний PDF були вписані в нього константами від пілотного буклета Level 2, тобто «обов'язковий геометричний контроль» на всій серії A1 порівнював чужий файл. Далі: логотип лягав на бокс балів там, де сторінка починається завданням; табуляція друкувалася порожнім квадратиком; і п'ять правил детектора, кожне з яких давало ту саму видиму поразку — завдання без полів і чекбокс «виконано» замість них (хмаринка репліки як овальна рамка, поріг ширини рамки, умовна шапка, «1. 2. 3.» як три поля). Шосте — не правило, а розподіл відповідальності. Є місця, де дитина пише, а геометрія про це не каже: напис на дороговказі. Автоматичне правило «велика біла площина всередині малюнка» поставило б поле й на ясла, і на будинки. Тому такі місця тепер оголошує сам урок — `EXTRA_FIELDS` у файлі перекладу. Серія A1 від усіх змін не постраждала: ті самі 196 / 152 / 252 поля на рівнях 2–4, на рівнях 0 і 1 — на одне більше (хмаринка, яка доти лишалася без поля). ## 1 вересня 2026 — Скіл 1 на серії A12 Порядок робіт змінено замовником: **A12 → B1 → B2**, зимова розсилка інструкторам по Україні. Серія A2 відкладена. Розбір п'яти буклетів A12 показав, що структурно вони — ті самі A1. Натомість знайшлися дві речі, які дали б **мовчазну** помилку, а не падіння: 1. **Фірмовий колір належить буклету, а не рівню.** Константи в `lessons.py` зняті з A1 і на рівнях 2–3 тримаються всюди, а на рівнях 0, 1 і в Level4_A2 колір гуляє. Детектор варіантів відповіді звіряє колір точною рівністю — розбіжність в один байт означає «варіантів немає». Тепер колір міряється по самому буклету, константа рівня лишилася запасом; той самий виміряний колір іде в логотип. 2. **`SassoonInfantRg`** — суцільний варіант дитячого шрифту, у A1 не траплявся. У Level1_A12 стоїть упереміш із пунктирним в одному рядку: одне слово вірша вже надруковане як опора. Правило, яке з цього лишилося: перед новою серією звіряй **усі** шрифти й кольори з конфігом. Незнайомий шрифт з'являється одним спаном на восьми сторінках, а колір узагалі не видно оком. Звіт — `STRUCTURE_A12.md`. ## 1 вересня 2026 — панель у мережі **https://ipdf.bibletime.org.ua** — панель обведення областей працює на VPS, сертифікат Let's Encrypt до 30 листопада 2026. Розгортання пішло не за планом, і кожна хибна гіпотеза коштувала кроку: 1. **Панель не знаходила сторінку.** `regions.html` тримала жорстко вписане `DEFAULT_IMG` зі стемом `v07`; у контейнері сторінки рендеряться з `v06`. Тепер без `?png=` панель питає `/api/index` і бере те, що є насправді. 2. **Виправлення не доходило до браузера.** Том у `/app/editor` заморозив не лише дані, а й **код** панелі — `git pull && up --build` оновлював образ, а сторінка лишалася стара. Образ тепер несе еталонну копію в `/opt/editor-dist`, entrypoint кладе її поверх тому. 3. **Домен мовчав.** Порти 80/443 відкриті, `http://` дає 308 на `https://`, а TLS падає без сертифіката. Три версії поспіль виявилися хибними — порожній `PUBLIC_HOST`, потім DNS контейнера, — доки не з'ясувалося, що відповідав **чужий системний Caddy**, який уже тримав ці порти для інших сайтів. Той самий заголовок `Server:`, той самий редирект — ззовні відрізнити було нічим. Підсумкова конфігурація виявилася простішою за задуману: контейнер слухає лише `127.0.0.1:8765`, назовні його віддає системний Caddy хоста. Профіль `public` із власним Caddy лишився в `docker-compose.yml` для порожнього VPS. **Правило, яке з цього лишилося:** перед профілем `public` виконуй `ss -tlnp | grep -E ':(80|443)\s'`. ## 21 серпня 2026 — репозиторій і контейнер Проєкт покладено в приватний репозиторій `kupolua/bibletime-interactive-pdf` — 70 файлів, 28 МБ із 228 МБ теки. Виключено `.venv`, `verify/`, `render/`, десятки версій зібраних PDF; включено `.specstory` (стенограми сесій) і англійські оригінали. Зібрано Docker-образ і `docker-compose.yml`. Дорогою знайшлося три речі, через які клон репозиторію не працював би: * `verify/highlight_{test,grid,adaptive}.py` не потрапляли в репозиторій, хоча `art_apply.py` їх імпортує. Причина тонка: правило `verify/` виключає **сам каталог**, і git у нього більше не заходить — тож `!verify/…` всередині не діє. Виключати треба вміст: `verify/*`; * `forms/Level2_UA_form_v06.pdf` — типове джерело `art_apply.py` — був відсутній; * код звертається до шрифтів за macOS-шляхами. У контейнері за тими самими шляхами лежить **Liberation Sans** — метрично сумісний з Arial, перевірено вимірюванням: 151.00 pt на маку і 151.00 в контейнері. Винятки — Arial Black і SFNSRounded, відповідників немає, тож **фінальні PDF для друкарні збираються на маку**. ## 6 серпня 2026 — серія A1 на всіх п'яти рівнях Головний етап. Конвеєр параметризовано під довільний урок (`lessons.py`), і через нього пройдено п'ять буклетів A1 — від англійського оригіналу до друку та інтерактиву. | | Друк | Інтерактив | |---|---|---| | Рівень 0 | `_UA_v03` | 36 полів | | Рівень 1 | `_UA_v07` | 81 поле | | Рівень 2 | `_UA_v04` | 196 полів | | Рівень 3 | `_UA_v08` | 152 поля | | Рівень 4 | `_UA_v12` | 252 поля | Кількість версій друку — це кількість ітерацій. Що ламалося: `Q:` виявилося окремим рядком шаблону; вузький бокс джерела пускав абзаци під ілюстрації; повернутий невидимий білий текст не можна стирати — разом із ним зникали бокси балів; кросворд із фіксованою орієнтацією виявився математично неможливим (4 збіги літер там, де потрібно 5). Усе це записано в `lesson-localizer.md` §2.4a і §2.6. Написано генератор кросвордів під українські слова (`puzzlekit.py`) з рестартами й випадковим вибором серед рівноцінних розміщень — жадібний алгоритм детерміновано програвав. Там же — крапковий текст для обведення. **Перебрендування** на «Біблійну Годину» застосовано до всіх буклетів (`rebrand.py`): напис у шапці, логотип, сайт, підвал. Перша версія знищила обкладинку — спроба зсувати роздільник з'їдала підзаголовок; правило звелося до «нічого не рухаємо, вписуємо напис у вільне місце». **Інвентаризацію** всієї програми зроблено: 180 буклетів, 18 механік завдань (`INVENTORY.md`). З'ясувалося, що 22 % завдань проблемні — 419 із них у полях форми не відтворюються взагалі. Панель відкрито в локальну мережу (`--lan`) з токеном і перевіркою `Host`. ## 5 серпня 2026 — розмальовування й панель областей Закрито питання «галочок Acrobat» — дефекту не було. Три досліди показали, що галочки дає **програмна зміна значення** поля: Acrobat на це перегенеровує вигляд із `/MK/CA`, а типовий підпис чекбокса — символ «4» ZapfDingbats. Справжній клік нічого не перегенеровує. **Метод, якого бракувало:** стан кнопки не можна перевіряти зміною значення з консолі — тільки справжнім кліком або `/AS`+`/V`, записаними у файл. Розмальовування малюнків доведено до робочого стану: 35 областей, 97 % площі, 252 віджети. Панель редагування областей стала повноцінною — редагування контурів, збереження на диск, перезбірка PDF просто з неї. Модальні вікна прибрано: вони блокували автоматизацію браузера. ## 3 серпня 2026 — початок Перший інтерактивний PDF (`Level2_UA_form_v01`). Відпрацювання конвеєра на позасерійному буклеті «У що вірять християни» — 24 сторінки, 821 віджет у фінальній версії v09. Вихідні матеріали від замовника: англійські оригінали (травень 2026) і шаблони верстки InDesign.